ФОРПОСТ ДРЕВНЬОГО КАМ’ЯНЦЯ

 

ФОРПОСТ ДРЕВНЬОГО КАМ’ЯНЦЯ




ФОРПОСТ ДРЕВНЬОГО КАМ’ЯНЦЯ

 

Далеко за межами України відомий Кам’янець-Подільський. Багатовікова історія, мальовниче розташування створили йому славу найпопулярнішого історичного міста. Деякі з них займають значне місце в історії культури й архітектури. Особливий інтерес викликають оборонні споруди Кам’нця. Це, насамперед, славнозвісна фортеця, Руська, Польська та міська брами. Тож не випадково саме ці пам’ятки архітектури, згідно з Постановою від 23 березня 1928 року Ради Народних Комісарів, отримали статус державного історико-архітектурного заповідника. Понад вісімдесят років пройшло з тих пір, але ці споруди і донині вражають своєю монолітністю та неповторною історією.

 

Найбільш значним міським укріпленням був комплекс споруд, що складався з двох архітектурних ансамблів – Руської і Польської брам. За своєю могутністю він не має собі рівних.

 

Руська брама - пам’ятка архітектури XV-XVIII ст., збудована 1527 року на схилах каньону. Потреба в укріпленні ще одного в’їзду в місто, а також бажання зробити Кам’янець неприступним в каньоні викликали необхідність збудувати досить складну оборонну та гідротехнічну систему. Концепція фортифікаційних споруд Руської брами належить польським військовим фахівцям – краківському каштеляну Яну Тенчинському, сандомирському воєводі Дежиславу та львівському воєводі Андрію Ондровонджу. Вона складалась з восьми башт та оборонних стін. Оборонний ансамбль простягався більш як на 100 м. Найголовнішим місцем у цій системі була Надбрамна башта. Вона досить вдало захищалась двома наскельними баштами та передукріпленням – «захабом», тобто маленьким, але добре укріпленим подвір’ям. Від Надбрамної башти оборонні мури Руської брами протяглися на захід. Біля води стояла ще одна велика башта, від якої оборонні мури йшли в двох напрямках – через річку, де стояли невеликі башти, а між ними в мурах були влаштовані отвори з шлюзами, і вздовж берега ще дві башти і барбакан – пастка, потрапивши до якої, ворог був би знищений. У такому вигляді Руська брама проіснувала майже 150 років. Саме таким цей оборонний комплекс побачив турецький султан. На його очах річка Смотрич вийшла з берегів і швидко затопила каньон. До середини XVIII всі оборонні мури з баштами, які проходили над річкою, зникають. В ремонтних роботах упродовж всього часу беруть участь І. Претвич, А. Гловер, Х. Дальке, Ян де Вітте. У 1800 році була зроблена спроба відновити шлюзи Руської брами, але вона закінчилася невдало. Так завершується військово-будівельна біографія цієї пам’ятки архітектури, об стіни якої ламалися списи ворожих турецько-татарських загонів.

 

Та не менш цікавою є ще одна оборонна споруда древнього Кам’янця – Польська брама, пам’ятка архітектури XV-XVI ст. Цей комплекс споруд протяжністю 180 м, який складався з п’яти башт та мурів, що у вигляді ламаної лінії перетинали каньон. Головна увага в цій системі приділялась Надбрамній башті. Розташована на правому березі, вона захищалася «захабом» - майже таким самим передукріпленням, як і на Руській брамі - у вигляді невеликого, добре укріпленого захищеного подвір’я. Захаб мав свою браму. Якщо ворогу вдавалося вдертися до нього, він опинявся на маленькому майданчику, який обстрілювався з Надбрамної башти. Дві інші башти Польської брами стояли майже біля води на обох берегах Смотрича. Між ними був кам’яний мур з бойовим майданчиком та отворами зі шлюзами.

 

Нарешті, п’ята башта, найменша в цій системі, стояла на оборонному мурі з протилежного боку, захищаючи ділянку лівого берега. Комплекс оборонних споруд, який захищав древній Кам’янець, вражав всіх, хто в’їжджав у місто з північної сторони. Насамперед, це купці, які торгували різним крамом, а, повертаючись у рідні краї, описували та розповідали про оборонну міць Кам’янця.

 

У цей комплекс входила монолітна і неприступна Кушнірська башта, через яку безпосередньо потрапляли на Руський ринок, а імениті гості – в центр міста. Польська брама проіснувала на 30-40 років більше, ніж Руська. У 1765 році частина мурів, що перетинали річку, почали швидко руйнуватися. Наприкінці XVIII ст. були спроби відремонтувати Польську браму, але проекти залишились нездійсненими. Починаючи з XVI ст., в ремонтних роботах Польської брами брали участь І. Претвич та М. Влодек. Згодом в одній із башт розмістилась чергова з кількох кузнь, що були в тому районі, і з того часу башти почали називатись Ковальськими.

 

Відкриття Польської брами допомогло ще краще з’ясувати історію Руської брами, а також встановити взаємозв’язок цих двох комплексів як єдиної гідротехнічної та оборонної системи. Дивлячись на ці укріплення, маєш уяву, якими вони були в середньовіччі. Сьогоднішній вигляд оборонних споруд – це результат реставраційних робіт, що проводяться останнім часом. Тільки 2007 року на Руську браму виділено 953 тис. 800 грн., що дало можлтвість реставрувати її дах та кам’яну кладку фасадів. При реалізації коштів другої черги у сумі 444 тис. грн., у 2008 році буде завершеено виконання робіт із реставрації фасадів. Цього ж року на архітектурному об’єкті «Польська брама» планується провести протиаварійні роботи та реставраційно-ремонтні з влаштуванням консервації даху. Такі дії дадуть можливість впорядкувати неординарну та єдину в Україні середньовічну пам’ятку з гідротехнічною спорудою.

 

Л. Валяровська, науковий працівник історичного заповідника

 

«Кам’янець-Подільський вісник», № 11, 14 березня 2008 року. – С. 6.



Создан 13 апр 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником